Версія для друку
Субота, 03 січня 2015 19:34

ЛИПСЬКИЙ Володимир Іполитович

Автор
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

ЛИПСЬКИЙ Володимир Іполитович (1863—1937) — видатний український учений, ботанік-флорист і систематик рослин, академік АН України (1919), член-кореспондент АН СРСР (1928), віце-президент (1921) і президент (1922 – 1928) Української академії наук. Народився 1863 року в с. Самобрілах Рівненського повіту, Волинської губернії (нині Корецький район Рівненської області). Його батько, дід і прадід були священнослужителями. 1873 — родина Липських переїхала до Житомира. Навчався у Житомирській гімназії. 1881 — закінчив Колегію Павла Галагана із золотою медаллю. 1887 — закінчив Університет святого Володимира.

1887— 1894 — працює на різних посадах в ботанічному саду університету, асистентом кафедри ботаніки, якою завідував І. Ф. Шмальгаузен. Працюючи в університеті, досліджував флору і рослинність Київської губернії, Поділля, Бессарабії, Кавказу і Середньої Азії. За матеріалами цих досліджень опублікував ряд фундаментальних праць. Значний вплив на формування В. Липського як науковця справив завідувач кафедри ботаніки університету І. Ф. Шмальгаузен. 1889 — вийшла перша наукова праця Липського: «Исследование о флоре Бессарабии», в якій, зокрема було наведено опис нового виду рослин мласкавця бессарабського (Valerianella bessarabica Lipsky). Декілька звітів про експедиції учений опублікував у «Записках Київського товариства дослідників природи».

Починаючи з 1889 року, Володимир Липський відвідує Кавказ з метою дослідження рослинного світу цього регіону. Результатом подорожей є опис близько 40 нових видів та різновидностей рослин. З метою визначення самобутності кавказаської флори та для проведення порівняльних досліджень відвідав також Північний Іран. Підсумки досліджень флори Кавказу опублікував у монографії «Флора Кавказа. Свод сведений о флоре Кавказа за двухсотлетний период ее исследования, начиная от Турнефора и кончая XIX веком». Книга містить повний перелік з близько 4500 видами рослин та точні дані про їхнє поширення. На Кавказі учений описав три нових роди квіткових рослин: Beketowia, Orthorhiza та Schumannia. Серед нових описаних рослин Кавказу можна відзначити діоскорею кавказьку (Dioscorea caucasica Lipsky), бук східний (Fagus orientalis Lipsky), любисток кавказький (Levisticum caucasicum Lipsky), перстач Алексєєнка (Potentilla alexeenkoi Lipsky), тюльпан кавказький (Tulipa caucasica Lipsky), звіробій понтійський (Hypericum ponticum Lipsky) та ін. 1894—1917 — молодший і старший консерватор гербарію, головний ботанік, а згодом — завідувач відділу живих рослин Головного ботанічного саду Петербурга.

Бере активну участь у наукових експедиціях на Кавказ, Алтай та Середню Азію для детального вивчення вискокогірної флори цих країв. Наукові праці вченого присвячені питанням флористики, систематики та географії вищих рослин, гербарній справі, принципам організації ботанічних садів, історії ботаніки. Одним з перших дав науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії. В працях про флору Середньої Азії Володимир Липський критично переглянув ботанічні знання щодо вищезазначених регіонів, виправив помилки попередніх дослідників, описав близько ста нових видів та чотири нових роди: Korshinskia, Galagania, Koslovia, Ladyginia.

Велику увагу вчений приділяв дослідженню історії Петербурзького ботанічного саду та його гербарних фондів та колекцій. Результати цієї роботи були опубліковані в наступних працях: «Гербарий С.-Петербургского ботанического сада к концу его 75-летнего существования, 1823—1898», «Исторический очерк С.-Петербургского ботанического сада, 1713—1913», «Биографии и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасавшихся с ботаническим садом». 1900—1902 — відвідує різні країни з метою дослідження гербаріїв та ботанічних садів різних країн. Загалом вчений відвідав усі континенти земної кулі, окрім Австралії та Антарктиди.

1917 — повертається до України і бере активну участь у формуванні Української академії наук. За рекомендацією першого президента Української Академії наук (УАН) Володимира Вернадського 30 грудня 1918 року на засіданні ІІ фізико-математичного відділу УАН Володимира Липського було обрано директором новоствореного ботанічного саду в Києві. Окрім завідування Ботанічним садом Липський також керував кафедрою квіткових рослин ВУАН та брав активну участь в організації різних академічних структур, зокрема природничого профілю, таких як: Комісія УАН по вивченню природних багатств України (створена в березні 1919 року), Комісія по вивченню фауни України, Видавнича комісія ІІ відділу УАН, Комісія енциклопедичного словника (голова), Комісія по ревізії бібліотеки УАН та ін. 1919 — Володимира Липського одноголосно обирають дійсним членом Української Академії наук, 1920 — членом правління УАН, 1921 — віце-президентом УАН. Був ініціатором створення Ботанічного саду УАН, розробив план саду і почав його практичне створення в дворі Президії Академії наук по вулиці Володимирській в Києві.

12 червня 1922 року загальні збори ВУАН обрали Володимира Липського президентом. Спроби втручання радянської влади в діяльність наукових установ відбилася і на долі Липського. Для вивчення стану роботи ВУАН створюється комісія Народного Комісаріату освіти України. У висновках цієї комісії керівництво академії, і, насамперед, Президію, яку очолював Володимир Липський, зокрема було звинувачено в недотриманні законів радянської влади, їм це інкримінувалось як політичні порушення. Комісія пропонувала негайно оголосити перевибори президента ВУАН, провести нове затвердження складу академіків, встановити тверду структуру та штати академії. Партійне керівництво вважало Володимира Липського «політично інертним» президентом, який передовірив управління академією С. О. Єфремову та А. Ю. Кримському. 1928 — В. Липський подає у відставку з посади президента ВУАН.

21 червня 1928 року, залишивши посаду президента, В. Липський виїхав до Одеси, де очолив Одеський ботанічний сад. Під час роботи в Одесі вніс значний вклад в пожвавлення наукової роботи саду його розширення, виховання молодих науковців, впорядкування гербарію. У 1927—1930 — вивчав водорості Чорного моря (зокрема в районі Карадагської гідробіологічної станції), досліджував вплив рослинності Атманайського лиману на Азовському морі на утворення та випадання солей, брав участь у роботах Українського інституту з каучуку та каучуконосів. Особливу увагу приділяв дослідженню філофори червоної. Ця водорість стала матеріалом для виготовлення йоду та агар-агару, які на той час ввозили з-за кордону.

Так звані йодні експедиції на Чорному морі були проведені у 1930—1931 роках на яхті «Сирена», на суднах «Друг жизни» та «Лысковский» і як наслідок в 1931 році завдяки діяльності Володимира Липського в Одесі було відкрито перший в Україні йодний завод. Пацював директором Одеського ботанічного саду до 1933 року, після чого подав у відставку у зв'язку із небажанням підтрумувати ідеї Трохима Лисенка і до самої своєї смерті працював науковим консультантом ботанічного саду.

В 1936 здійснює останню наукову подорож — до Узбекистану та Туркменистану. В. Липський був не лише чудовим дослідником флори і рослинності, а й прекрасним організатором ботанічних садів та найбільшим знавцем гербарної справи. Він є автором 82 наукових праць, у т. ч. кілька монографій: “Дослідження про флору Бессарабії” (1889), «Материалы для флоры Средней Азии» (1894), «Флора Средней Азии, т. е. Русского Туркестана и ханств Бухары и Хивы» (1895), «Горная Бухара» (1996), “Флора Кавказу” (1899), “Флора Середньої Азії” (1903) та ін. Вчений описав 7 нових родів, 220 нових видів рослин.

Помер 24 лютого 1937 р. в Одесі. У 1950-х роках могилу вченого і надгробний пам'ятник було зруйновано, а місце поховання втрачено. Так неперевершений знавець рослинного світу залишився без останнього прихистку на своїй рідній землі. Лише на прохання Президії Академії наук України у 1990 році виконком Одеської міської ради ухвалив постанову «Про увічнення пам'яті академіка Володимира Липського». Проте, ботаніки вміють шанувати пам'ять про видатних учених, які внесли гідний вклад у розвиток ботанічної науки. Ім’ям Липського названо два нові роди: Липскія (Lipskya Nevski) і Липскіелла (Lipskyella Juz.) та два нові види: Lipskya insignis (Lipsky) Nevski та Lipskyella annua (C. Winkl.) Juz. Окрім того, на честь всесвітньовідомого ботаніка 54 нові види рослин названі його ім'ям, зокрема: ковила Липського (Stipa lipskyj Rochev.), молочай Липського (Euphorbia lipskyj Prokh.), перстач Липського (Potentilla lipskiana Th. Wolf), тюльпан Липського (Tulipa lipskyj Grossh.), чебрець Липського (Thymus lipskyj Klok. et Shost.), ферула Липського (Ferula lipskyj Korov.) та ін., які ввійшли у флористичні зведення всіх країн.

Схожі матеріали (за тегом)

Додати коментар


Захисний код
Оновити